Бути головою студентів – престижно і відповідально водночас. Тож не кожен візьметься за таку посаду. А в ДУЕТ аж 5 таких сміливців!
На всіх факультетах та в інститутах обрали нових голів РСС – студентів, які прагнуть поліпшити наш університет і студентське життя.
Усім очільникам РСС медіацентр поставив 5 однакових запитань. Тож нумо знайомитися – голова РСС ДУЕТ, студент групи ІПЗ-21-1 Данило Носур.
– Що підштовхнуло тебе подати свою кандидатуру на голову РСС?
– Від початку, як вступив чи навіть задумувався про навчання у виші, я розумів, що саме ця роль – для мене. Завжди на будь-яких заходах рекомендую себе як найбільш активного учасника. Я люблю комунікувати та дискутувати з людьми. Добре їх розумію, можу згуртовувати довкола себе. Тож це було питанням часу, коли саме я отримаю цю роль.
– Хто такий лідер для тебе?
– Лідер – засновник ідеї та чудовий оратор, який може вести за собою інших. Людина, яка розуміється на власних ідеях, як ніхто інший знає шляхи й методи їх реалізації та чудово вміє керувати настроями людей, яких веде за собою.
– Як вважаєш, чим студенти запам’ятають саме тебе як голову?
– Хтось запам’ятає як несерйозного клоуна, який не готує промови, інші ж запам’ятають як неординарну просту людину та морально й духовно глибоку особистість. Якщо вам потрібна людина, яка буде в випрасуваній сорочці з листочка читати свою промову, то це точно не про мене. Ідеї та вчення, що ти читаєш з папірця, нічого не варті та й лідер ти – негідний, якщо неспроможний втримати свої наміри в голові та розповісти про них.
– Що ти зробиш в першу чергу на новій посаді?
– В першу чергу буду намагатися відновити спортивні секції та створити спортивні змагання у межах і за межами університету. За ціль буду ставити собі розвиток зовнішньої політики та спільні змагання з іншими вишами.
– Який твій девіз?
– Я не вигадував собі девіз. На плакаті у мене написано вислів, який давно вигадали мої друзі: «…чуєте, чуєте це?! Я теж ні. Тому що результат можливо тільки побачити». Я вважаю його насущним, тому що загалом в різних сферах життя всюди говорять про зміни, але їх треба не чути, а бачити.
