Активізуючи увагу студентів, визначаючи сьогоднішній день як значимий для нас, українців, ми звертаємо свої погляди у бік Тараса Шевченка: 206-та річниця від дня народження і 159-та річниця з дня смерті великого пророка нашої нації
- Наше покликання – знати, осмислювати його творчість, - говорить доцент кафедри іноземних та української мов Олена Гончаренко. - На сьогоднішній момент ми знаємо, що намальовано ним 835 малюнків (270 втрачено), написано 240 поетичних творів, 250 листів, 8 поем, 20 повістей (із них лише 9 лишилося), 2 п’єси, 4 статті, щоденник, альбом офортів «Живописна Україна»… Це наш спадок, який ми повинні осмислювати, поки ми будемо живі на світі. Скільки літ минає, а тематика його творів лишається актуальною. Ми маємо побудувати міцну і сильну державу – іншого не дано.
Студенти 1-2 курсів усіх факультетів КЕІ залучилися до процесу проведення тижня, який проходить під гаслом «Не забудьте пом'янути…» Тим самим ми активізуємо увагу студентів читати Кобзаря, щоб знати, яка наша доля.
- Знати Шевченка – це обов’язок… обов’язок патріотів, - додає викладач.
Книжкову виставку до проведених заходів із творів, написаних Т.Г. Шевченком та про нього, підготувала провідний бібліограф Тетяна Замараєва.
Студенти пишуть у своїх творах
Дмитро Бондар, студент групи ПТБД-19-1:
- Наш час – це час боротьби, час жалоби та тріумфу. Українці, як і в давнину, вимушені виборювати своє місце під сонцем, боротися за свою Україну. Наша зброя протягом віків змінювалась і вдосконалювалась, але одна – і найважливіша – залишається незмінною. Це наша мова.
Тимур Чухно, студент групи ІПЗ-18-1:
- Мови втілюють культури. Вони відображають мислення людей. Через ідіоми і вирази, які давно увійшли в загальну лексику, відображають людський досвід сприйняття світу. Вивчення мов дає розуміння того, як бачать світ інші народи.
Вікторія Лозенко, студентка групи ІПЗ-18-1:
- Мова формує національну свідомість, громадянську позицію. Людина усвідомлює себе частиною своєї держави. Мова є чинником формування нації.
Ярослав Копійка, студент групи ІПЗ-18-1:
- Мова – код мислення. Це віконце, через яке людина бачить світ. Завдяки рідній мові починається процес становлення людини.
Дмитро Севський, студент групи ІПЗ-18-1:
- Мова – це наша історія, яка як нескінченний потік води обточила камінь, перетворивши його в оброблену часом мову, яку ми маємо на сьогоднішній день. Неможливо пізнати культуру країни та її історію, не вивчивши її мови.
Олександр Ніколаєнко, студент групи ІПЗ-18-1:
- Я думаю, що якщо ти навіть не знаєш мови та історії країни, в якій живеш. Це не завадить бути патріотом, адже «нас роблять не слова, а дії», можна діяти заради держави і любити її всім серцем. Прикладом цьому є мій товариш, який приїхав в Україну із Польщі. Він не знає нашої історії і мови, але він працює в благодійному фонді і допомагає нашій країні розвиватися – і це заслуговує поваги.
Владислав Середа, студент групи ІПЗ-18-1:
- Мова – знаряддя мислення. У ній відбивається культурний рівень людини, її повага до інших. Боротися за чистоту і високу мовну культуру – це боротьба за культуру взагалі. Добре, коли людина володіє багатьма мовами. Зараз стає престижним розмовляти вишуканою українською мовою. До нас приходить розуміння того, що добре знання мови – важлива професіограма людей різних спеціальностей.
Данило Кушнірук, студент групи ІПЗ-18-1:
- Уміння володіти мовою потрібне кожному. Той, хто душею відчуває красу мови, вміє передавати глибину своїх думок, зможе знайти своє місце у світі.
Валерій Конюшенко, студент групи ІПЗ-18-1:
- Мова, насамперед, інструмент комунікації. Майстерне володіння цим інструментом визначає відносини між людьми. Завдяки мові ми пізнаємо світ.
